Цивільний сектор. І знову про очевидне. Та наболіле.Маленькі проблеми чи свідомі недоліки.

Висловлення суб’єктивної думки

Ознайомлення із клінічними даними у вигляді документації — досить значна складова роботи, я про це кажу багатьом. Але інколи частина цих даних — вимушені фантазії, які відрізняються від фактичної картини.

Як це виглядає? І кілька «чому?» та «як?».

1. Юридичні моменти та правова відповідальність

Я це більше зустрічав у медичному напрямі — призначення препаратів і все інше. Іноді це виправдано: у документах — по протоколу, а в реальності — справді допомогти. А інколи — для «медболу» (про це пізніше). Але не хочу «нариватись», то інша «секта».

2. Фінансові питання відділення та структури, яка отримує державне фінансування

Хоча прямого механізму немає, результати наданої допомоги впливають на фінансування.

Як?У карті пацієнта є позитивна динаміка та результати — менше ризиків отримати відмову у фінансуванні. Ну і рейтинг відділення — чим більше пацієнтів із позитивною динамікою, тим вища популярність у громади. І так далі.

Відділення мусить якось боротися на цьому ринку, виживати та розвиватися. І інколи робить наступне (за моїми спостереженнями):

• Сепарація пацієнтів.Намагаються брати більший відсоток перспективних пацієнтів — тих, у яких прогностично будуть кращі результати. Тяжкими клінічними випадками частіше (але не завжди) «грають у медбол»: кажуть, що відділення не пристосоване для вас або щось подібне. Іноді це правда, тому важко розібратися.

• Свідома фальсифікація вхідних результатів обстеження.Їх можуть занижувати, щоб у кінцевому результаті все виглядало круто — і фактично, і на папері. Люди майже не розуміються на тих цифрах і тестах, а система оцінить.

• Свідоме завищення оцінки результатів втручання.Коли на папері все непогано, всі цілі досягнуто, а по факту — без змін або й гірше.

3. Як наслідок, страждає головний учасник мультидисциплінарної команди — пацієнт

Отримавши відмову у послугах, його можуть «приютити» десь у держструктурі, а можуть і всі відмовити. Тоді люди змушені збирати кошти і звертатись у комерційний сектор. З цим усе зрозуміло — кожен працює у своєму ритмі. Але чомусь і там буває так, що результати втручання — тільки на папері.

А фактично як є... Але це не зробить вас кращим фахівцем, а навпаки — впаде ваш рівень у професійній спільноті. Часто ще й маємо підставу, коли родичам пацієнта говорили про класні результати, не пускаючи їх хоча б на пів заняття чи відео зняти.А звертаються до тебе, і ти кажеш інше — але люди не хочуть це чути. Але то лірика.

До того, що не завжди результати втручання можуть бути лише позитивними із досягнутими цілями. Іноді бувають ускладнення або тяжкий стан, і динаміка повільна через об’єм пошкоджень.

Написати, що ціль не досягнута в міру певних причин або сталося погіршення — це не означає що ви поганий фахівець. Навпаки.

Це допоможе іншим фахівцям об’єктивніше аналізувати стан пацієнта, планувати стратегію інтервенцій. І допомогти людям — якщо не у відновленні, то в економії ресурсів, адаптації, інколи, на жаль, у догляді.